Василь Стус: «Поет повинен бути людиною»
Серед видатних діячів української культури одне з чільних місць займає Василь Стус – поет-шестидесятник, дисидент, Герой України. І справа не тільки в тому, що поетична творчість Василя Семеновича є сьогодні світовою спадщиною. За словами Любомира Гузара, наявність саме таких людей як Стус дозволяє вважати наш народ волелюбним. «Поет — це людина. Насамперед. А людина — це, насамперед, добродій», — казав Василь Стус, і прагнув все своє, нажаль, недовге життя дотримуватися цього: критикував панівну систему, намагався захистити своїх друзів від свавілля партократії, боровся за права людини. За це й віддав своє життя. Та інтерес до постаті поета не згасає, тож не дивно, що літературні читання на честь 80-річчя Василя Стуса, які відбулися 16 січня в київській бібліотеці ім. О. Шварцмана за сприяння Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України», зібрали повну залу учасників і глядачів.
Мабуть найпочеснішими і найбажанішими учасниками читань стали дівчатка з маленького села Вільне, що розташоване у Макарівському районі Київщини. Гурток «Патріот» діє за сприяння голови Київської обласної організації Конгресу літераторів України Ігоря Годєнкова, а очолює його член цієї творчої організації, поет і автор-виконавець Оксана Піковська. Пані Оксана виконала пісню покладену на вірші Василя Стуса, а дітлахи читали. До речі, за словами їх керівника, дівчатка самі обрали собі твори до вподоби. Вийшло душевно та емоційно. Приємно, що весь вечір був присутній син поета та дослідник його творчості, генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка та Шевченківський лауреат, літературознавець, викладач Дмитро Стус. Дмитро Васильович дуже змістовна людина, опікується творчою молоддю, сучасними культурними проектами, проводить багато творчих зустрічей як в України, особливо на Донбасі, так і закордоном. Тож не дивно, що його розповідь-роздуми про батька та спроба оцінити, ким є Василь Стус для України сьогодні, була дуже цікавою. Ну і звісно, Дмитро Васильович читав Василя Семеновича. Сьогодні Дмитро Стус керує Конгресом літераторів України, продовжуючи справу засновника творчої спілки та її першого голови Юрія Каплана. А в деякій мірі – справу свого батька, адже, створюючи КЛУ, Юрій Григорович спирався саме на гуманістичні та моральні принципи, викладені його другом Василем Стусом.
Про цю дружбу нагадав усім присутнім співробітник бібліотеки ім. О. Шварцмана, член Президії Конгресу літераторів Марат Страковський, який зачитав уривки із спогадів Ю. Каплана та вірш, написаний останнім на перший арешт Стуса:
«…Сором дихати, сором мовчати,
Коли вся Україна в сльозах.»
Блок, присвячений творчості Поета і спогадам про нього, закінчував написаною буквально напередодні вечора піснею на вірш Василя Стуса відомий київський бард Євген Орел – один з постійних учасників творчих акцій в бібліотеці. А потім на честь Василя Стуса читали свої вірші члени Київської організації Конгресу літераторів України: Артем Сінчило, Віра Свистун, Анатолій Мозжухін, Віталій Єгоров, Людмила Усенко.