Протидія негативному впливу пропаганди іноземних та вітчизняних засобів масової інформації
Опубліковано 18 грудня 2015 року о 10:50
В епоху стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, незаперечним фактом є те, що засоби масової інформації мають величезний вплив на особистість та, дуже часто, повністю, формують суспільну думку.
Згідно положень частини другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. В частині третій цієї ж статті зазначається, що здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно положень частини другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір. В частині третій цієї ж статті зазначається, що здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до рішення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Україні та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в Україні заборонена ретрансляція ряду російських каналів, в яких висловлюються заклики агресивних дій проти України. До такого списку входять: Первый канал, Всемирная сеть, РТР–Планета, НТВ–Мир, Россия-24, TVCI, Россия-1, НТВ, ТНТ, Петербург-5, Звезда, РЕН-ТВ, Life News, Russia Today, РБК-ТВ, История. Детально з даною інформацією можна ознайомитись на офіційному сайті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення – http://www.nrada.gov.ua/.
Засоби масової інформації, повинні виконувати функції посередника між джерелами інформації - органами державної влади, громадськими організаціями, політичними партіями, та її споживачами - громадянами.
Суспільство й держава повинні постійно дбати про нейтралізацію регресивних тенденцій в інформаційному полі й мобілізовувати ресурси ЗМІ для забезпечення духовної єдності суспільства.
Ця проблема є особливо актуальною сьогодні для України, перед якою стоїть завдання об’єднати українське суспільство в єдину політичну націю з високим рівнем національної свідомості. Оскільки інформаційна діяльність засобів масової інформації буде і надалі незмінно зростати й посилюватися, впливати на всі сторони життєдіяльності суспільства і держави, завдання полягає в тому, щоб ця діяльність відповідала українським національним інтересам, сприяла утвердженню незалежної Української держави.
Засоби масової інформації повинні бути незалежними й культивувати, збагачувати загальнодержавні й національні цінності, транслювати історико-культурні традиції, утверджувати національну мову, культуру, формувати духовні основи нації, виступати дієвим інструментом консолідації суспільства в єдину національну спільноту.
Інформаційно-культурний простір нашої держави формується під впливом могутніх інформаційних потоків зарубіжних країн, заповнений культурними зразками не найкращої якості, чужими ідеалами й цінностями і, по суті, не є національним за своїм змістом. Необхідно припиняти будь-яку недостовірну, неповну, упереджену інформацію про Україну, робити неможливим намагання маніпулювати суспільною свідомістю.
Широка інформаційно - роз’яснювальна робота серед населення, виховні, просвітницькі заходи, що об’єднують українське суспільство навколо ідеї української державності – це перші кроки протидії негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних ЗМІ, шлях до формування і зміцнення національної свідомості, потужним важіль протидії обездуховленню та денаціоналізації українців, деморалізації та ідейно-політичної дезорієнтації суспільства.
Слід пам’ятати, що патріотичне виховання саме молоді завжди має бути основою концепції виховання. В освітніх закладах мають проводитися патріотичні акції допомоги Збройним Силам України, військовослужбовцям, що беруть участь в АТО, зустрічі, диспути, бесіди з виховання правової культури. В навчальних мають бути організовані та проводитися заходи з патріотичного виховання та поваги до Конституції України, законів України, державної символіки та національної спадщини.
Звичайно, що кожна людина має право вибору, що їй дивитись і що слухати, та інтернет-ресур та супутникові антени теж не можна відкидати, там є доступ до іноземних каналів. Тому як би не обмежувала держава, кожен громадяним повинен свідомо ставитись до свого вибору.
Що ж стосується роботи преси та офіційних сайтів, то слід бути дуже уважними та толерантними у судженнях та висловлюваннях. Публікації не повинні загострювати ситуацію, особливо між представниками органів влади та населення, місцевими жителями та особами переміщеними із зони АТО.
Засоби масової інформації, повинні виконувати функції посередника між джерелами інформації - органами державної влади, громадськими організаціями, політичними партіями, та її споживачами - громадянами.
Суспільство й держава повинні постійно дбати про нейтралізацію регресивних тенденцій в інформаційному полі й мобілізовувати ресурси ЗМІ для забезпечення духовної єдності суспільства.
Ця проблема є особливо актуальною сьогодні для України, перед якою стоїть завдання об’єднати українське суспільство в єдину політичну націю з високим рівнем національної свідомості. Оскільки інформаційна діяльність засобів масової інформації буде і надалі незмінно зростати й посилюватися, впливати на всі сторони життєдіяльності суспільства і держави, завдання полягає в тому, щоб ця діяльність відповідала українським національним інтересам, сприяла утвердженню незалежної Української держави.
Засоби масової інформації повинні бути незалежними й культивувати, збагачувати загальнодержавні й національні цінності, транслювати історико-культурні традиції, утверджувати національну мову, культуру, формувати духовні основи нації, виступати дієвим інструментом консолідації суспільства в єдину національну спільноту.
Інформаційно-культурний простір нашої держави формується під впливом могутніх інформаційних потоків зарубіжних країн, заповнений культурними зразками не найкращої якості, чужими ідеалами й цінностями і, по суті, не є національним за своїм змістом. Необхідно припиняти будь-яку недостовірну, неповну, упереджену інформацію про Україну, робити неможливим намагання маніпулювати суспільною свідомістю.
Широка інформаційно - роз’яснювальна робота серед населення, виховні, просвітницькі заходи, що об’єднують українське суспільство навколо ідеї української державності – це перші кроки протидії негативному впливу інформаційної пропаганди іноземних та вітчизняних ЗМІ, шлях до формування і зміцнення національної свідомості, потужним важіль протидії обездуховленню та денаціоналізації українців, деморалізації та ідейно-політичної дезорієнтації суспільства.
Слід пам’ятати, що патріотичне виховання саме молоді завжди має бути основою концепції виховання. В освітніх закладах мають проводитися патріотичні акції допомоги Збройним Силам України, військовослужбовцям, що беруть участь в АТО, зустрічі, диспути, бесіди з виховання правової культури. В навчальних мають бути організовані та проводитися заходи з патріотичного виховання та поваги до Конституції України, законів України, державної символіки та національної спадщини.
Звичайно, що кожна людина має право вибору, що їй дивитись і що слухати, та інтернет-ресур та супутникові антени теж не можна відкидати, там є доступ до іноземних каналів. Тому як би не обмежувала держава, кожен громадяним повинен свідомо ставитись до свого вибору.
Що ж стосується роботи преси та офіційних сайтів, то слід бути дуже уважними та толерантними у судженнях та висловлюваннях. Публікації не повинні загострювати ситуацію, особливо між представниками органів влади та населення, місцевими жителями та особами переміщеними із зони АТО.