КМДА Київська міська державна адміністрація


27 січня 2017

29 січня – День пам’яті героїв бою під Крутами

29 січня – День пам’яті героїв бою під Крутами

97 років тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

 
Біля залізничної станції Крути на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва та 18 км на схід від Ніжина, 29 січня 1918 року відбувся один з найжорстокіших, і в той же час, найгероїчніших боїв за незалежність України у ХХ столітті. Бій між підрозділом Михайла Муравйова та загонами Першої Української юнацької школи ім. Б. Хмельницького, першої сотні Студентського куреня Січових Стрільців, добровольцями «Вільного козацтва», тривав 5 годин. За різними підрахунками, тоді на полі бою у Крутах перебувало від 420 до 520 українських вояків, юнаків та студентів. Більшість з них не мали достатньої військової підготовки та були погано озброєні: 16 кулеметів та одна гармата на залiзничнiй платформi.
Натомість, війська противника налічували понад 3000 осіб, зокрема 400 балтійських матросів. Усі добре озброєні і з артилерією. Але, незважаючи на чисельну перевагу ворога, його професійну підготовленість та добре озброєння, впродовж усього дня хлопці хоробро вели бій за станцію.
Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
За сучасними підрахунками втрати українських військ під Крутами оцінюють у 70–100 загиблих. Серед них – 37-39 вбитих у бою та розстрiляних студентiв i гімназистів. Наразі вiдомi прiзвища 20 з них. Це студенти Народного унiверситету Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сiрик, Омельченко (сотник); студенти унiверситету Св. Володимира Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андрiїв; гiмназисти 2-ї Кирило-Мефодiївської гiмназiї Андрiй Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григiр Пiпський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу).
Втрати бiльшовицьких вiйськ пiд Крутами були значними, сягали тільки вбитими 300 воякiв.
Затримавши ворога на чотири дні, київські юнаки дали змогу укласти Брест-Литовський мир, що de-facto означав міжнародне визнання української незалежності.
Ось як згодом писав про Бій під Крутами український письменник Євген Маланюк:
«…народ, творячи з якоїсь події легенду – а Крути без сумніву, є й будуть однією з найвеличніших легенд нашої нації, – знає, що він робить. Народна мудрість і національний геній – це найвища земна справедливість – творячи свої легенди і міфи, себто підносячи дану історичну подію до височини надісториччя, ніколи – щодо вибору тієї події – не помиляються. Не помилилися вони й у випадку Крут».



При використанні матеріалів посилання на КМДА обов'язкове.